Запобігання та протидія сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією російської федерації на території України

Коли на початку повномасштабної війни в медіа почали з’являтися повідомлення про випадки зґвалтувань окупантами, в масштаб проблеми було складно повірити. Жінки та чоловіки, люди похилого віку, діти й навіть немовлята - свідчення очевидців та постраждалих показують, що ніхто не застрахований від ризику сексуального насильства.
Саме тому важливо фіксувати злочини, свідками чи постраждалими від яких стали учасники освітнього процесу та збирати максимум доказів для притягнення винних до відповідальності.
В цьому випадку варто зробити наступне:
• звернутися за медичною допомогою для фіксації стану здоров’я до медичного закладу (103);
• повідомити про злочин Нацполіцію (102), Генеральну прокуратуру (0 800 507 001) або Урядову гарячу лінію (15 47);
• зафіксувати злочин та можливих свідків: описати обставини, місце (адреса чи позначка на карті), дату й час злочину, ПІБ, дату народження та контакти постраждалої особи, детальну інформацію про злочинців (кількість, якщо відомо — імена й посади, наявність зброї, про що розмовляли між собою тощо), інформацію про схожі випадки у вашій місцевості, завдану шкоду, контакти свідків, фото/відео з місця подій.
Якщо потерпілі перебувають на тимчасово окупованій території і не мають змоги звернутися до уповноважених органів влади — можна повідомити про злочин Офіс Генерального прокурора телефоном (096 755 02 40) або електронною поштою (conflict2022.ua@gmail.com).
Передати інформацію для подальшого розслідування можна:
• на сайті Офісу Генерального прокурора України;
• через телеграм-боти: @stop_russian_war_bot або @war_crime_bot.
Сексуальне насильство нерідко стає сильною психологічною травмою для постраждалих, тому важливо звертатися й за психологічною допомогою.
Таку допомогу можна отримати за телефоном Урядової гарячої лінії (15 47), Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації (116 123), безпосередньо у закладі освіти від практичного психолога чи соціального педагога.
Вчасна й професійна психологічна допомога може запобігти подальшому травмуванню та розвитку депресії у постраждалих.